ФІЛЬМ «СТРИЙ. ЛЕГЕНДА» – ЧАСТИНА ГРАНДІОЗНОГО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ПРОЄКТУ 

«Криваві жорна середньовіччя перемелюють держави й людські долі. Вирують віковічні пристрасті. Війна і мир. Королівська розкіш і бідність. Любов і ненависть. Містика і жорстока правда. Син лицаря, який втратив батька і матір, титул і багатство, та не втратив честь і шляхетність. Стрімка річка дала йому ім’я. Він став справжнім ковалем своєї долі. Чарівний цвіт магнолій надав йому силу здолати всі випробовування та викувати своє щастя і любов», – саме так говорить трейлер фільму режисера Олександра Короля «С

Source: ФІЛЬМ «СТРИЙ. ЛЕГЕНДА» – ЧАСТИНА ГРАНДІОЗНОГО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ПРОЄКТУ 

«Цей фільм є частиною грандіозного всеукраїнського проєкту «Легенди України». Події фільму переносять нас в історичні часи середини 14 ст. – епоху володаря  королівства Руського – Юрія Болеслава – часи заснування міста Стрия. Сюжет фільму розповідає про над­звичайну долю сина саксонського лицаря,  яка закинула його на Галичину.  Головного героя фільму усиновляє місцевий коваль, вчить наших звичаїв та мови. І це допо­магає йому здолати всі випробування,  вибороти  своє щастя і свою любов. В картині переплелися доблесть і зрада, любов і ненависть, війна і мир, містика та історична достовірність. Ну і звичайно, та чарівна квітка магнолія, яка надає на­шому герою сили і впевненості.

Початок зйомок фільму припадає на 30 липня та відбувається першочергово на території фортеці Тустань. Там  відзняли  в основному батальні масштабні сцени. Загалом було 20 різноманітних локацій і сцен.  Зйомки також проходили на березі річки Стрий, у відпочинковому комплексі «Вежа Ведмежа», в ресторані «Козак»,  місті Моршині, селі Нагуєвичі, Олеському  замку та відпочинковому комплексі «Козацький Двір».

Кіно прославляє наш край, його тисячолітню захоплюючу  історію,  працьовитих та патріо­тичних мешканців. Фільм дозво­лить гідно представляти регіон на теренах України та світу, а також сприятиме розвитку туризму та культури.

Родзинкою фільму є те,  що в головних ролях знімалися відомі діячі мистецтва та  культури Львів­щини та Стрийщини: 3-разові чемпіони світу з бальних танців  Давид Комарницький, Ангеліна Черковська; актори Львівського Національного Академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької: Мар’яна Мазур, Віталій Загорбеньський, Наталя Дитюк, Наталя Курильців; Львiвсь­кого академiчного обласного музично-драматичного театру iм. Юрiя Дрогобича: Іван Гарасимчук, Катерина Король, Наталя Рибал­кіна, Андрій Юркевич; Чемпіон України зі спортивного запам’я­товування – Гордій Остапович.

«Ми всі разом, самі робимо і творимо сучасну історію і одночасно плекаємо та не забуваємо про його цікаве, буремне минуле», – саме так розповідає про фільм головний його творець Юрій Комарницький.

– Юрію, як народилася ідея створити фільм? Що стало поштовхом до початку такої грандіозної справи?

– Насамперед – це любов до рідного міста, бажання показати його красу, привабливість і головне прекрасних і талановитих людей, які тут живуть. Саме тому ще 7 років назад я долучився до написання і реалізації програми «Стрий- місто туристичне». Основна мета якого створити імідж привабливості міста для відвідувачів і туристів. І одночасно створювати цікаві туристичні продукти. Виконуючи цю програму рік тому ми почали працювати над створенням сучасного бренду м. Стрий. І зійшлись на тому, що одним із  найпопулярніших у цьому напрямку напрацювань є проєкт Михайла Шмігельського «Стрий – місто магнолій». На пропозицію Михайла, я став проводити костюмовані екскурсії, під час яких ми висаджували магнолії. Та виявилось,  що стандартних розповідей про місто замало. Люди хотіли почути щось незвичне. І я себе спіймав на думці, що й справді ми з екскурсій по інших містах запам’ятовуємо хіба легенди, байки, перекази. Як приклад, дракон у Кракові. Отож, я ретельно вивчив історію перших згадок про наше місто і на основі цього написав легенду. Опісля надіслав її на критику та зауваження своїм друзям – О. Ілечку, Л. Пікас, З. Кіндратишин. Кожен підказав цікаві ідеї. Фактично це був такий собі «колективний розум», мозковий штурм. Історія, легенда вийшла настільки цікавою, що ми вирішили робити виставу. Та коли зібрались, я запропонував підняти ще вище планку і зняти фільм, бо все одно треба шити костюми, шукати реквізит. А крім того в мене вже був досвід зйомок у двох фільмах «Послання з прийдешнього» і «Дрогобицька Голгофа». Я зателефонував до мого приятеля режисера Олександра Короля і він радо погодився допомогти. Хлопці зі Стрийської студії «ВестАрт» взялись знімати. Опісля ми зняли трейлер у «Вежі Ведмежій». Я оголосив кастинг, на який прийшло сотні стриян. Були обрані найкращі… І все закрутилось.

– Чи не було страшно створювати перший художній фільм про Стрий?

– Мені швидше було цікаво. Це новий досвід. Нова життєва планка. До цього я вже мав досвід постановок. Коли реалізував виставу «Заклята пані», за мотивами народних переказів та легенди про привид пані у палаці баронів Бруніцьких у с. Підгірці. Головним режисером тоді була Лідія Миськів. Авторами сценарію – Т. Гайдукевич і Л. Миськів. Окрім того в мене величезний організаційний досвід проведення масових заходів, зокрема, 15-ть Всеукраїнських «СтрийОрганікФестів», співорганізатор Всесвітнього фестивалю кредитних спілок і сотні інших заходів.

– Які емоції супроводжували всю знімальну групу під час створення фільму?

– Однозначно це ейфорія, піднесення і відчуття, що ми всі разом творимо щось незвичне та небачене досі. Це можливість побувати в справжньому фільмі. Побачити себе на великому екрані. Таке буває лише раз в житті. Це неможливо передати. І чим далі, тим більше усвідомлюється грандіозна праця і її значимість для міста і розуміння особливості мешканців, які тут живуть і які долучились. На майданчику і поза ним витала аура однієї сім’ї. Ми всі допомагали один одному. Була велика жертовність. І бажання кожного внести свою лепту у створення цього культурологічного дива.

– Які проблеви виникали протягом знімального періоду?

– Найбільша проблема – це знайти кошти. На конкурсі проєктів від БФ «Рідня» я виграв перших стартових 10 000 грн. Частину коштів виділила стрийська міська рада (Р. Шрамов’ят), ще іншу – голова районної ради Роман Козак, який з першого дня підтримував цей проєкт. Помагали і самі артисти: Гордій Остапович – 200 дол., Софія Кулик – 100 дол., Марта Остапович – 1000 грн, Наталя Гунько – 2500 грн. Фінансова проблема і досі залишилась. В сумі приблизно 480 000 грн.  Це в основному кошти, які необхідно заплатити за зйомку, монтаж, озвучення, дозвільні документи… Багато з тих, хто обіцяв допомогти грошима, не змогли виконати свої зобов’язання через коронавірус. Друга проблема була з костюмами. Адже одягу 14-го століття практично ніде не має. Навіть у музеях. Тож шукали в Інтернеті зображення і по них шили одяг. Багато було знайдено і стилізовано, вибачте, на «гуманітарці». Костюми на вельмож нам допоміг дістати у Львові та Ужгороді начальник відділу культури м. Стрия Богдан Бойко. Лицарську лінію зробив наш стрийський клуб «Баннерат», головою якого є Олег Соломаха. Монтаж і «озвучку» почали практично одночасно. Благо сучасна цифрова техніка і програми дозволять зробити те, на що раніше йшли роки, дуже швидко.

– Що стало джерелом цієї «Легенди»? Як «народилася» історія про хоробрість, кохання і благородство?

– Джерелом стало напевно те, що я й досі невиправний романтик і вірю у вічні ідеали, де добро перемагає зло.  Я історію не знайшов. Я її сам написав. А написати помогло те, що добре вчився, багато читав, багато бачив. І бажання зробити щось таке епохальне, щоб заявило про наше місто на весь світ.

– Поділіться власними враженнями від всієї натхненної роботи і що побажаєте майбутнім глядачам фільму?

– Уже після перших переглядів стало зрозуміло, що вдалось створити  справжнє диво, яке викликало непідроблені емоції. Дехто плакав під час фільму, настільки співпереживав героям. А в кінці фільму на прем’єрі глядачі аплодували. Це заслуга всього колективу, який буквально вклав шалену енергетику у цей фільм.  Особлива подяка флористу Наталії Кухар, яка допомагала робити декорації, створила унікальну фотозону під час прем’єри фільму і найголовніше «Золоті гілки магнолії» для нагородження кращих учасників знімального процесу. Побажання… Обов’язково піти переглянути фільм. Отримати насолоду та пройнятись гордістю за нас – особливих стриян. І творити нове місто, нову історію, не забуваючи про героїчне історичне минуле. Запрошую всіх до участі у нових проєктах, які планую реалізувати разом з вами вже найближчим часом: облаштування набережної та пляжної зони відпочинку і створення своєрідного українського «Дісней-Ленду» у парку ім. Т. Шевченка.

Поспілкувавшись з паном Юрієм, переглянувши фільм, розумію, що стрічка справді варта нашого Стрия. Так, звичайно, як і в будь-якій картині, в цьому фільмі є свої недоліки, та це не змінює того факту, що експеримент таки вдався. Можна довго перечислювати величезну команду працьовитих талановитих людей, які творили «Легенду…», але поки я пропоную, при можливості, переглянути фільм і створити власну думку про його значимість.

Марія ПАК. Фото з соцмереж

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Опубліковано у Кіно, легенди, проект. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.