Конюхів

Географія, ландшафт і архітектура

Село розташоване за 9 км від міста Стрия поруч з міжнародною трасою Київ-Чоп. В центрі села є столітня церква, виконана у бароковому стилі за проектом архітектора Василя Нагірного.
З іншої сторони вулиці—сільський Народний дім. Поруч загально-освітня школа, дитячий садок, сучасні магазини. Вздовж вулиць — чепурні хати, багаті цілком сучасним архітектурним вирішенням.

Приваблюють зір зі смаком опоряджені подвір’я, що з ранньої весни і до пізньої осені купаються в різнобарв’ї квітів, винограду, подекуди ошляхетнені насадженнями з дендраріїв та ботанічних садів.

Пам’ять про Олексу Гасина. В селі споруджений пам’ятник лицарю УПА Олексі Гасину. Діє сільський музей Олекси Гасина. У ньому зібрана історія XX століття про героїку Конюхова. Директор музею — Наталя Пеленичка.

Історія

Назва села є відблиском діянь людей княжої доби, бо свідчить про місце знаходження на цих землях великих конюшень і торговиськ кіньми. В його історії залишали свої чорні сліди татарські завойовники, польські і австро-угорські васали, терористи всіх тоталітарних режимів.

Бурхлива «Весна народів» 1848 року скасувала в Галичині кріпацтво, розкріпачила масову свідомість, давши доступ до освіти і просвіти, економічного, політичного і культурного зростання, залишила на згадку хрести, під якими похоронена неволя, але справжню волю не розгледіла. Хоча піднесла український національний рух.

У 1884 році подих цивілізації в село принесла колія із залізничною станцією на ній. Вона пробігла через Конюхів, з’єднала його зі сходом і заходом Європи, відкрила нові можливості у зв’язках зі світом.

Велика біда навалилася в 1915 році В пожежах, спричинених військовими діями між австрійським і російським військами, Конюхів частково згорів, але швидко відбудувався і став ще кращим.
Сотні людських життів зжерли епідемії тифу, холери, поліомієліту, навчивши дорожити найбільш вартісним. Життєві обставини спонукали конюхівчан ставати борцями: зі стихіями, ворогами і, навіть, власною байдужістю, леліяти найкращу розрадницю—пісню.

Скупі згадки в де-не-де уцілілих матеріалах архівів свідчать про давній бойовий дух села, палке стремління його мешканців до боротьби за волю. Героями-борцями тут вважалися цілі родини. Чубків і Гасинів єднав один прадід Григір. Як зазначається в другому томі «Стрийщини», давні покоління цього роду виступали в боротьбі проти панщини, пізніші дбали про розвиток села, а під час Другої світової війни були в рядах ОУН, УПА.

1 Листопада 1918 року, в час перед відзначенням пам’яті Січового Стрілецтва, Конюхів «виконував половину контингенту закладників» цілого Стрийського повіту. А це значить, що не було хати, з якої хоча б один син чи донька не сиділи у в’язниці .

У ніч 31 жовтня 1918 року саме з Конюхова понад 40 озброєних і обмундированих вояків під проводом десятників Михайла Лисейка і Михайла Чехінди взяли участь у Листопадовому зриві, що сприяв утворенню ЗУНРу. Почалося відродження українського життя, запрацювали українські інституції. За часів української влади на Стрийщині велику роль відіграли свідомі й патріотичні українські священики. Економічним провідником повіту став серед інших о. Костянтин Петрушевич, який брав участь в переобранні влади в Стрию, а з 1921 по 1938 рік був парохом Конюхова. Духовне та громадсько — політичне життя контролювали Євген Шанковський (парох Конюхова з 1918 по 1921), а також уродженець Конюхова отець-радник Микола Притуляк (1884–1967). Отець Микола був капеланом, польовим духівником, 2 листопада 1918 року під його проводом українська народна міліція зайняла всі установи в містечку Долина. Згодом став членом УВО-ОУН, багато років очолював «Просвіту» в м. Сколе, закладав читальні, влаштовував курси, збудував у м. Сколе Народний дім, при якому організував сиротинець. А в час Другої світової війни з 1939 р. по 1940 p., а потім з 1941 по 1944 рік був парохом рідного села.

20 травня 1919 року владу знову перебрали поляки, які скоїли разючий воєнний злочин: вбивши зовсім невинну людину — отця Остапа Небанківською. У серпні село захопили червоні козаки 8-ої кінної дивізії червоної армії, які оголосили себе борцями за соборну Україну і навіть залучили до своїх лав кількох відчайдухів села, яким не пощастило сюди більше повернутися.
1924 рік, попри заборону поляків, вписав Конюхів у історію пласту Стрийщини. Тут був закладений перший і єдиний на Стрийщині пластовий курінь село-пласту. Його організація і дії мали на меті спростувати погляди на пласт як організацію лише міської молоді.

Курінь виник з числа найсвідомішої молоді з пожежно — спортивного товариства «Сокіл», «Доріст», мав сильну команду, а основне— добрих провідників, випускників гімназії Євгена Юлія Пеленського та Олексу Гасина.

Олекса Гасин. В Конюхові народився Лицар УПА, полковник Олекса Гасин. Своїм життєвим подвигом він зробив рідний Конюхів знаним в Україні та світи Вдячна Стрийщина в самому серці Конюхова воздвигла нам ‘ятник герою і нині оспівує його в піснях.

Остап Стеца. Добре відоме конюхівчанам прізвище Остапа Стеци — колишнього січового стрільця, який, потрапивши в російський полон, завдяки знанню польської мови, не лише зберіг життя, а ввійшов у довіру, став генерал — майором, командуючим Варшавським військовим округом, викладачем Московської військової академії і до кінця життя підтримував зв’язок зі Стрийщиною, виступав у школі та клубі свого рідного села.

Дмитро Притуляк. Конюхівчанина Дмитра Притуляка у 1932 році доля закинула на схід України. Став письменником, написав кілька книжок. За неточними даними у 1937 році репресований, розстріляний у Вінниці.

Богдан Притуляк. Конюхівчанин Богдан Притуляк 26 років (1965–1991) пропрацював директором Конюхівської тоді ще восьмирічної школи. Організував будівництво нової школи, яка була відкрита в 1974 році. Будівництво велося силами сільської громади.

Михайло Біраковський. Михайло Біраковський останні роки проживав у діаспорі, а в молодості добре прислужився землякам в українській справі. Пройшовши військову виправку в вищих школах, мав чимало знань для участі в визвольних змаганнях. З ентузіазмом працював на військових вишколах ОУН, підготував для збройної боротьби понад 300 спеціалістів, які були вправними вояками визвольних акцій УПА. В хаті його батьків збиралися відомі політичні та військові діячі: Роман Шухевич, Ярослав Старух, Степан Охримович, Іван Климів.

Барабаш Григорій Іванович. Активний член ОУН, ад’ютант головнокомандувача національної оборони Карпатської України Сергія Єфремова, сотник батальйону «Роланд».
Інші відомі люди

Уродженцем села є:

Дружинець Богдан Теодорович — художник.
Пеленський Євген-Юлій — бібліограф, літературознавець, музеєзнавець, видавець, педагог, пластун.

 Джерело інформації

Інформаційно-розважальний портал с.Конюхів

 

 

Місцева влада
Адреса ради 82436, Львівська обл., Стрийський р-н, с.Конюхів , тел. 67-4-23