Малі Дідушичі

Географія

Село на південний-схід від м. Стрий, за 2 км від межі з Івано-Франківщиною, на високому правому березі р. Лущава. Якщо їхати дорогою Моршин-Журавно, то після Великих Дідушич не пропустіть в полі, ніяк не позначений, поворот праворуч. Після мосту, коли дорога почне підніматися вгору, повертаєте праворуч до села.  

Храм

Дерев’яна церква стоїть біля центру Малих Дідушич, на пологому схилі підвищення зі сторони вулиці, біля нового мурованого храму. Правдоподібно, стару церкву перенесли в село у XVIII ст. і перебудували у 1802.
Будівля невеликих розмірів (16,2 м х 9 м. — Роман Сулик.) тризрубна, безверха, орієнтована вівтарем на північний-схід. Оригінальні зруби з часом обросли численними прибудовами: вівтар видовжили невеликою прибудовою по осі, до північно-західної стіни додали ризницю; з цієї ж сторони до нави прибудували виступаючий бічний вхід з дверима, які помітно тільки зблизька; зі сторони мурованого храму бабинець зробили рівношироким наві, також з дверима, які нелегко побачити.

Одвірки і надпоріжник головного входу до святині рясно покриті написами, які інформують: «Храм цей святих праведників Якима і Анни створений року Божого 1802 дня 14 червня в селі Дідушичах Малих»

Церква має піддашшя. Стіни під ним вертикально шальовані дошками (раніше був чистий зруб), над піддашшям — вертикально шальовані дошками з лиштвами, виступаючі торцеві стіни нави покриті бляхою. Церква накрита двосхилими дахами, над навою дах вищий, увінчаний на гребені низькою восьмибічною вежею, накритою конусоподібним дахом.

На південь від храму, біля дерев’яної огорожі, стоїть дерев’яна двоярусна дзвінниця з XIX ст., нижній ярус якої квадратний у плані, верхній — восьмибічний, з арочними голосниками (по два на стороні), накритий низьким верхом. Первісно вхід на церковне подвір’я здійснювався через двоє дверей дзвінниці. Оскільки вулиця знаходиться значно нижче рівня основи дзвінниці, то до неї мали вести круті сходи. Сьогодні важко визначити чи так було насправді.

Люди

В Малих Дідушичах народилися:

Остап Йосипович Нижанківський (24 січня 1862 — 22 травня 1919) — композитор, диригент, громадський діяч, автор дуже популярних й донині хорових творів («Гуляли», «З окрушків» на слова Ю. Федьковича, «В’язанка слов’янських гімнів» та сольних пісень на вірші Т. Шевченка — «Вітер в гаю нагинає», «Минули літа», «Наша дума, наша пісня», для голосу з фортепіано «Не видавай мене заміж», «І молилася я», «Пісня вечірня», «О не забудь», «В гаю зеленім»), сольних ансамблів на слова українських поетів, багатьох хорових творів, обробок народних пісень (зб. «Українсько-русинські народні пісні», 1907). Він був одним з молодших представників музичного руху в Галичині 80-х років XIX ст., організатором музичного життя в Галичині.
Олекса Христофорович Бобикевич (*20 серпня 1865 — †8 грудня 1902) — український письменник, діяч партіїнародовців.
Йосиф Шумлянський (1643-1708) – архієпископ львівський, галицький і кам’янець-подільський, видатний церковний діяч і просвітник

 Джерело інформації

 

Церква Свв. Якима і Анни 1802

 

Місцева влада
Адреса ради 82484, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Великі Дідушичі, вул. Гошівська, 54 , тел. 69-9-24