Монастир села П’ЯТНИЧАНИ

Дата засування – 1515 рік. Давня назва: Монастирець. Р. Пастух, пояснюючи походження назви “П’ятничани”, зазначає, що “назву виводять від назви п’ятого дня тижня – п’ятниці. У XVII– XVIII ст. в лісі Дуброві знаходився монастир. Начебто саме в п’ятницю і монастир, і село спалила татарська орда. Люди відбудували село і на пам’ять про цей чорний день назвали його П’ятничанами”.Р. Сулик зазначає що, цей населений пункт “вперше згадується в 1564 році, як монастир…”, вдруге, за словами дослідника (із посиланням на працю Крип’якевич І. Спис галицьких парохій XII–XVI ст. Т. І. – Львів, 1939), цей монастир згадується у 1589 р. . На південь від села у лісі знаходиться каплиця Успіння Пресвятої Богородиці, збудована у 1947 р. на місці попередньої дерев’яної каплиці. Це місце може бути пов’язане із колишнім монастирем, що згадується від XVI ст. Як вважає Р. Сулик, ймовірно, що згаданий у І. Крип’якевича монастир Стриянець (із датою 1443 р.), що знаходився біля села Лисятич, і є той самий монастир у П’ятничанах…. Шематизм Провінції св. Спасителя чину св. Василія Великого в Галичині також містить відомості про монастир у П’ятничанах. Жителька села П’ятничани п. Грабовська Стефанія Миколаївна (1939 р. н.) підтвердила існування монастиря, який у різні історичні періоди двічі міняв місце розташування. Також С. М. Грабовська повідомляє про присілок “Балагури”, де міг міститися “перший” монастир.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.