Угерсько

Місцева влада
Адреса ради 82424, Львівська обл., Стрийський р-н, с.Угерсько, вул.І.Франка,38 , тел. 33-1-18

Село Угерсько лежить у смузі Прикарпаття, 280 метрів над рівнем моря. Первинна назва села — Угерсько, але 7 травня 1946 року його було перейменовано на Яблунівка. За переказами старожилів, с. Угерсько мало назву «Угрини» в другій половині ХІІ ст. Перша згадка за архівними документами про село Угерсько, відноситься до 1481 року. А в 1526 році 19 лютого документ згадує, що Угерсько існувало в Давньоруській державі. З села Угерсько втік в опришки бідний селянин на ймення Довбушок. Втік тому що скарав пана, якому тоді належало село.

Школи у часи Автро-Угорщини в селі не було, але на території села було побудовано три корчми. Селяни продавали свої клаптики землі корчмарям-лихварям. На території села знаходився водяний Біндіїв млин.

У 1787 році село Угерсько було віддано Станіславу Гороневському за село Туря Велика і Болехів, Казимиром Понятовським.

У 1866 році в селі було закладено фундамент початкової народної школи. У 1867 році вчителем було призначено Павла Жемхівського. Закінчено будову 1881 року.

Територія громади села займала 1404 га землі, панський двір — 675 га, село налічувало 75 будинків, 250-літню церкву яка в 1920 р. була розібрана. З 1871 по 1895 роки багато молодих людей стали грамотними завдяки вчителю Петру Гнатику. При допомозі священика Льва Горалевича в селі була заснована читальня.
У 1907 році в селі було засновано пожежно-спортивне товариство «Сокіл». На цей час у селі було сформовано два табори селян. В селі було багато бідних селян, які часто бували у корчмі, більшість з них були змушені виїхати на заробітки до США. Керівники села поставили мету знищити пияцтво, а потім різними шляхами здобувати освіту, покращити добробут селян. Із села в 1905 р. два чоловіка закінчили гімназію, це Ярослав Горалевич — син священика і Євген Гнатик — син вчителя. Ними було засновано драматичний і хоровий гуртки

У 1911 році церковний комітет звернувся з проханням на дозвіл будови нової церкви. Відповідальним інженером був львівський архітектор — Лопушанський. Будова тривала з 1 травня 1912 до кінця 1913 року. Було закуплено годинник за кошти, які прислали емігранти, що жили в Америці.

Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 р владу захопили національні українські сили, згодом землі опинилися під владою Польщі. 2 липня 1941 року село було окуповано німецькими військами. Під окупацією село перебувало 3 роки. Фашисти заслали в Німеччину чимало жителів для виконання важких робіт. Проте вони відступили після наближення Червоної Армії.

10 листопада 1948 року в с. Угерську було засновано колгосп «Радянська Україна», який згодом було перейменовано в «Прогрес».

9 травня 1968 року в селі було відкрито обеліск Слави, на честь загиблих у війні. В центрі села силами учнів був посаджений парк. На території села є ряд промислових підприємств. Найстаріше з них — спиртозавод (1911р); комбікормовий завод (1972); пекарня (1967).

На початку серпня 1987 року розпочато будівництво нової школи. В 1988 році в селі відбулося районне свято «В оновленому краї» де відбулося відкриття новозбудованого соціально-культурного комплексу в який входить: школа, навчальний корпус для шестиліток, плавальний басейн, будинок культури, приміщення виконкому сільської Ради народних депутатів, та реконструйовані будинку побуту та магазин, стадіон і площа.

У травні 1989 року було розпочато будівництво пам’ятника Т. Г. Шевченку та І. Я. Франку, а в жовтні цього ж року відкрито його. 3 листопада 1991 року відкрито пам’ятник першому директору Володимиру Кульчицькому.
На даний час у селі налічується понад 1000 дворів. Село активно бере участь у різних культурних та спортивних заходах, що проводяться в районі і області. У селі діють спортивна школа «Колос», шаховий клуб та дві футбольні команди, що захищають честь села.

Сезон 2007–2008 — футбольна команда «Газовик» (Угерсько) стала чемпіоном Стрийського району. Сезон 2008–2009 — футбольна команда села стала переможцем кубка серед сільських рад Стрийського району.
Уродженці

Богдан-Тадей Галайчук (* 1911 — † 1974), український правник, політолог, публіцист, науковець.

Джерело інформації


На широких теренах бойківського Підгір’я розташоване Фермерське господарство “Добра корівка”, сири якого відомі серед гурманів як “Мукко”. Господарство має понад тисячу кіз та корів, з молока яких виробляються чудові сири за голландськими рецептами, в т.ч. оригінальні сири з віскі, чілі та трюфелів. Молокопереробний завод знаходиться біля ферми, а для переробки молока використовується найсучасніше європейське обладнання, саме тому молочна продукція зберігає природну цінність, мікроелементи та натуральний смак. Під час екскурсії можна оглянути ферми з козами, побачити процес виготовлення та дозрівання сирів, продегустувати їх та купити собі додому.


Угерське газове родовище