Юридичні питання

Звернення до органів виконавчої влади

Звернення громадян, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, органів місцевого самоврядування надсилаються через веб–сайт безпосередньо органам виконавчої влади, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У зверненні необхідно обов’язково зазначити повні реквізити юридичної чи фізичної особи, органу місцевого самоврядування, чітко і зрозуміло викласти суть порушеного питання.

На прохання заявника відповідь на його звернення може надаватися електронною поштою чи з використанням засобів телефонного зв’язку.

Звернення не приймається до розгляду, якщо не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 р. № 898, а саме:

порушене у зверненні питання не належить до компетенції органів виконавчої влади;
не вказані дані, які обов’язкові для заповнення картки заявника;
у тексті звернення не викладено суті порушеного питання;
містить нецензурну лексику або образи, заклики до розпалювання національної, расової, релігійної ворожнечі (п. 5 Постанови).
Звертаємо увагу на те, що зміст звернення має бути стислим та інформативним, містити конкретні факти по суті питання. Реквізити юридичної чи фізичної особи, органу місцевого самоврядування повинні вноситись ретельно, що прискорить опрацювання звернення відповідним органом виконавчої влади та надання відповіді заявнику.

НАДІСЛАТИ ЗВЕРНЕННЯ

 Закон  України  Про доступ до публічної інформації

Цей Закон  визначає  порядок здійснення та забезпечення права кожного на  доступ  до  інформації,  що  знаходиться  у  володінні суб’єктів   владних  повноважень,  інших  розпорядників  публічної інформації,  визначених цим Законом,  та інформації,  що становить суспільний інтерес.

Форми для запитів.


Стаття 20. Строк розгляду запитів на інформацію

1. Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

2. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

3. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

4. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту.

 Стаття 22. Відмова та відстрочка в задоволенні запиту на інформацію

1. Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п’ятою статті 19 цього Закону.

2. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

3. Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов’язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.

4. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім’я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;
2) дату відмови;
3) мотивовану підставу відмови;
4) порядок оскарження відмови;
5) підпис.

5. Відмова в задоволенні запиту на інформацію надається в письмовій формі.


Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. Департамент туризму та курортів

заступник директору департаменту – начальник відділу Мартиновська Віталіна Вікторовна т. 044 200 4498
Загальні контакти департаменту т. 044 200 4498


Управління туризму та курортів Львівської ОДА.

(79008, м. Львів, вул. Винниченка 18, тел/факс: 261-39-19, e-mail: tourism@loda.gov.ua

Начальник управління туризму та курортів Табака Наталя Михайлівна

Прийом середа 9:00-13:00, четвер 14:00 – 18:00

Якушева Марина Олексіївна начальник відділу маркетингу та промоції тел/факс: 261-39-13

 



Запити до Державної санітарно-епідеологічної служби України.

1. Система обліку, що містить інформацію про документи, які перебувають у володінні Державної санітарно-епідеміологічної служби України, розміщена на веб-сайті http://dsesu.gov.ua.

2. Запит може бути поданий:
на поштову адресу Державна санітарно-епідеміологічна служба України, вул. Волоська, 19/22, м. Київ, Україна, 04070; на електронну адресу glavgos@moz.gov.ua;
телефаксом (044) 425-03-55; за телефоном (044) 425-48-99.

 З А К О Н У К Р А Ї Н И  Про звернення громадян

Цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України ( 254к/96-ВР ) права вносити в органи державної влади, об’єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

 

Управління з безпеки дорожнього руху

Державна санітарно-епідеміологічна служба України

Н А К А З 09.09.2009 N 400/666 Про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А від 17 грудня 2008 р. N 1103 Київ Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду 

Конституція України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ  П О С Т А Н О В А від 3 листопада 2010 р. N 996 Київ  Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики

ЗАКОН УКРАЇНИ  Про доступ до публічної інформації 

З А К О Н   У К Р А Ї Н И Про інформацію 

З А К О Н   У К Р А Ї Н И Про волонтерську діяльність 

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 19 грудня 2012 р. № 1209 Київ Про реєстрацію символіки громадського об’єднання

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА  Про затвердження форм документів, надання (надсилання) яких встановлено Законом України «Про громадські об’єднання» 

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Вимог щодо написання найменування юридичної особи або її відокремленого підрозділу

З А К О Н У К Р А Ї Н И Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні

Податковий Кодекс України

Декларація прав дитини. (Резолюция 1386 (XIV) Генеральной Ассамблеи ООН от 20 ноября 1959)

КОНВЕНЦІЯ про права дитини (20 листопада 1989 року)

Сімейний кодекс України

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

ЗАКОН УКРАЇНИ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців

Про місцеве самоврядування в Україні

ЗАКОН УКРАЇНИ Про ліцензування певних видів господарської діяльності

ЗАКОН УКРАЇНИ Про туризм

ЗАКОН УКРАЇНИ Про захист прав споживачів

Закон України про “Національну поліцію”

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Н А К А З 27.03.2009  N 111 Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС 

Межгосударственный стандарт. ГОСТ 23457-86 “ТЕХНИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА ОРГАНИЗАЦИИ ДОРОЖНОГО ДВИЖЕНИЯ. ПРАВИЛА ПРИМЕНЕНИЯ”

“Урядовий контактний центр” Національна система опрацювання звернень до органів виконавчої влади.

ЗАКОН  УКРАЇНИ Про рекламу 

Президент України Л.КУЧМА  м. Київ, 3 липня 1996 року N 270/96-ВР

Соціальна реклама – інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей,  популяризацію  загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку;

Стаття 12. Соціальна реклама

1. Рекламодавцем соціальної реклами може бути будь-яка особа.

2.   Соціальна   реклама   не  повинна  містити  посилань  на конкретний  товар  та/або  його  виробника,  на  рекламодавця  (за винятком  випадків,  коли рекламодавцем є громадська організація), на  об’єкти права інтелектуальної власності, що належать виробнику товару або рекламодавцю соціальної реклами.

3. На  осіб,  які  безоплатно  виробляють  і   розповсюджують соціальну  рекламу,  та на осіб,  які передають свої майно і кошти іншим особам для виробництва і розповсюдження соціальної  реклами, поширюються   пільги,   передбачені   законодавством  України  для благодійної діяльності.

4. Засоби  масової  інформації  –  розповсюджувачі   реклами, діяльність  яких  повністю  або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів,  зобов’язані розміщувати соціальну  рекламу державних органів та органів місцевого самоврядування, громадських організацій  безкоштовно  в  обсязі  не менше 5 відсотків ефірного часу, друкованої площі, відведених для реклами.

5. Засоби  масової  інформації – розповсюджувачі реклами,  що повністю або  частково  фінансуються  з  державного  або  місцевих бюджетів,  зобов’язані  надавати  пільги при розміщенні соціальної реклами,  замовником якої  є  заклади  освіти,  культури,  охорони здоров’я,  які  утримуються  за  рахунок  державного  або місцевих бюджетів, а також благодійні організації.