«Криваві жорна середньовіччя перемелюють держави й людські долі. Вирують віковічні пристрасті. Війна і мир. Королівська розкіш і бідність. Любов і ненависть. Містика і жорстока правда. Син лицаря, який втратив батька і матір, титул і багатство, та не втратив честь і шляхетність. Стрімка річка дала йому ім’я. Він став справжнім ковалем своєї долі. Чарівний цвіт магнолій надав йому силу здолати всі випробовування та викувати своє щастя і любов», – саме так говорить трейлер фільму режисера Олександра Короля «С
Source: ФІЛЬМ «СТРИЙ. ЛЕГЕНДА» – ЧАСТИНА ГРАНДІОЗНОГО ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ПРОЄКТУ
«Цей фільм є частиною грандіозного всеукраїнського проєкту «Легенди України». Події фільму переносять нас в історичні часи середини 14 ст. – епоху володаря королівства Руського – Юрія Болеслава – часи заснування міста Стрия. Сюжет фільму розповідає про надзвичайну долю сина саксонського лицаря, яка закинула його на Галичину. Головного героя фільму усиновляє місцевий коваль, вчить наших звичаїв та мови. І це допомагає йому здолати всі випробування, вибороти своє щастя і свою любов. В картині переплелися доблесть і зрада, любов і ненависть, війна і мир, містика та історична достовірність. Ну і звичайно, та чарівна квітка магнолія, яка надає нашому герою сили і впевненості.
Початок зйомок фільму припадає на 30 липня та відбувається першочергово на території фортеці Тустань. Там відзняли в основному батальні масштабні сцени. Загалом було 20 різноманітних локацій і сцен. Зйомки також проходили на березі річки Стрий, у відпочинковому комплексі «Вежа Ведмежа», в ресторані «Козак», місті Моршині, селі Нагуєвичі, Олеському замку та відпочинковому комплексі «Козацький Двір».
Кіно прославляє наш край, його тисячолітню захоплюючу історію, працьовитих та патріотичних мешканців. Фільм дозволить гідно представляти регіон на теренах України та світу, а також сприятиме розвитку туризму та культури.
Родзинкою фільму є те, що в головних ролях знімалися відомі діячі мистецтва та культури Львівщини та Стрийщини: 3-разові чемпіони світу з бальних танців Давид Комарницький, Ангеліна Черковська; актори Львівського Національного Академічного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької: Мар’яна Мазур, Віталій Загорбеньський, Наталя Дитюк, Наталя Курильців; Львiвського академiчного обласного музично-драматичного театру iм. Юрiя Дрогобича: Іван Гарасимчук, Катерина Король, Наталя Рибалкіна, Андрій Юркевич; Чемпіон України зі спортивного запам’ятовування – Гордій Остапович.
– Юрію, як народилася ідея створити фільм? Що стало поштовхом до початку такої грандіозної справи?
– Насамперед – це любов до рідного міста, бажання показати його красу, привабливість і головне прекрасних і талановитих людей, які тут живуть. Саме тому ще 7 років назад я долучився до написання і реалізації програми «Стрий- місто туристичне». Основна мета якого створити імідж привабливості міста для відвідувачів і туристів. І одночасно створювати цікаві туристичні продукти. Виконуючи цю програму рік тому ми почали працювати над створенням сучасного бренду м. Стрий. І зійшлись на тому, що одним із найпопулярніших у цьому напрямку напрацювань є проєкт Михайла Шмігельського «Стрий – місто магнолій». На пропозицію Михайла, я став проводити костюмовані екскурсії, під час яких ми висаджували магнолії. Та виявилось, що стандартних розповідей про місто замало. Люди хотіли почути щось незвичне. І я себе спіймав на думці, що й справді ми з екскурсій по інших містах запам’ятовуємо хіба легенди, байки, перекази. Як приклад, дракон у Кракові. Отож, я ретельно вивчив історію перших згадок про наше місто і на основі цього написав легенду. Опісля надіслав її на критику та зауваження своїм друзям – О. Ілечку, Л. Пікас, З. Кіндратишин. Кожен підказав цікаві ідеї. Фактично це був такий собі «колективний розум», мозковий штурм. Історія, легенда вийшла настільки цікавою, що ми вирішили робити виставу. Та коли зібрались, я запропонував підняти ще вище планку і зняти фільм, бо все одно треба шити костюми, шукати реквізит. А крім того в мене вже був досвід зйомок у двох фільмах «Послання з прийдешнього» і «Дрогобицька Голгофа». Я зателефонував до мого приятеля режисера Олександра Короля і він радо погодився допомогти. Хлопці зі Стрийської студії «ВестАрт» взялись знімати. Опісля ми зняли трейлер у «Вежі Ведмежій». Я оголосив кастинг, на який прийшло сотні стриян. Були обрані найкращі… І все закрутилось.
– Чи не було страшно створювати перший художній фільм про Стрий?
– Мені швидше було цікаво. Це новий досвід. Нова життєва планка. До цього я вже мав досвід постановок. Коли реалізував виставу «Заклята пані», за мотивами народних переказів та легенди про привид пані у палаці баронів Бруніцьких у с. Підгірці. Головним режисером тоді була Лідія Миськів. Авторами сценарію – Т. Гайдукевич і Л. Миськів. Окрім того в мене величезний організаційний досвід проведення масових заходів, зокрема, 15-ть Всеукраїнських «СтрийОрганікФестів», співорганізатор Всесвітнього фестивалю кредитних спілок і сотні інших заходів.
– Які емоції супроводжували всю знімальну групу під час створення фільму?
– Однозначно це ейфорія, піднесення і відчуття, що ми всі разом творимо щось незвичне та небачене досі. Це можливість побувати в справжньому фільмі. Побачити себе на великому екрані. Таке буває лише раз в житті. Це неможливо передати. І чим далі, тим більше усвідомлюється грандіозна праця і її значимість для міста і розуміння особливості мешканців, які тут живуть і які долучились. На майданчику і поза ним витала аура однієї сім’ї. Ми всі допомагали один одному. Була велика жертовність. І бажання кожного внести свою лепту у створення цього культурологічного дива.
– Які проблеви виникали протягом знімального періоду?
– Найбільша проблема – це знайти кошти. На конкурсі проєктів від БФ «Рідня» я виграв перших стартових 10 000 грн. Частину коштів виділила стрийська міська рада (Р. Шрамов’ят), ще іншу – голова районної ради Роман Козак, який з першого дня підтримував цей проєкт. Помагали і самі артисти: Гордій Остапович – 200 дол., Софія Кулик – 100 дол., Марта Остапович – 1000 грн, Наталя Гунько – 2500 грн. Фінансова проблема і досі залишилась. В сумі приблизно 480 000 грн. Це в основному кошти, які необхідно заплатити за зйомку, монтаж, озвучення, дозвільні документи… Багато з тих, хто обіцяв допомогти грошима, не змогли виконати свої зобов’язання через коронавірус. Друга проблема була з костюмами. Адже одягу 14-го століття практично ніде не має. Навіть у музеях. Тож шукали в Інтернеті зображення і по них шили одяг. Багато було знайдено і стилізовано, вибачте, на «гуманітарці». Костюми на вельмож нам допоміг дістати у Львові та Ужгороді начальник відділу культури м. Стрия Богдан Бойко. Лицарську лінію зробив наш стрийський клуб «Баннерат», головою якого є Олег Соломаха. Монтаж і «озвучку» почали практично одночасно. Благо сучасна цифрова техніка і програми дозволять зробити те, на що раніше йшли роки, дуже швидко.
– Що стало джерелом цієї «Легенди»? Як «народилася» історія про хоробрість, кохання і благородство?
– Джерелом стало напевно те, що я й досі невиправний романтик і вірю у вічні ідеали, де добро перемагає зло. Я історію не знайшов. Я її сам написав. А написати помогло те, що добре вчився, багато читав, багато бачив. І бажання зробити щось таке епохальне, щоб заявило про наше місто на весь світ.
– Поділіться власними враженнями від всієї натхненної роботи і що побажаєте майбутнім глядачам фільму?
– Уже після перших переглядів стало зрозуміло, що вдалось створити справжнє диво, яке викликало непідроблені емоції. Дехто плакав під час фільму, настільки співпереживав героям. А в кінці фільму на прем’єрі глядачі аплодували. Це заслуга всього колективу, який буквально вклав шалену енергетику у цей фільм. Особлива подяка флористу Наталії Кухар, яка допомагала робити декорації, створила унікальну фотозону під час прем’єри фільму і найголовніше «Золоті гілки магнолії» для нагородження кращих учасників знімального процесу. Побажання… Обов’язково піти переглянути фільм. Отримати насолоду та пройнятись гордістю за нас – особливих стриян. І творити нове місто, нову історію, не забуваючи про героїчне історичне минуле. Запрошую всіх до участі у нових проєктах, які планую реалізувати разом з вами вже найближчим часом: облаштування набережної та пляжної зони відпочинку і створення своєрідного українського «Дісней-Ленду» у парку ім. Т. Шевченка.
Поспілкувавшись з паном Юрієм, переглянувши фільм, розумію, що стрічка справді варта нашого Стрия. Так, звичайно, як і в будь-якій картині, в цьому фільмі є свої недоліки, та це не змінює того факту, що експеримент таки вдався. Можна довго перечислювати величезну команду працьовитих талановитих людей, які творили «Легенду…», але поки я пропоную, при можливості, переглянути фільм і створити власну думку про його значимість.
Марія ПАК. Фото з соцмереж
