ІНІЦІАТИВА ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ. ПРОЄКТ «СТРИЙСЬКИЙ БРЕНД» АБО ЯК ПЕРЕТВОРИТИ СТРИЙ У ТУРИСТИЧНУ ПЕРЛИНУ

Зізнайтеся собі, що питання туристичної привабливості рідного міста у вас виникало хоч раз у житті. Особливо, коли приїжджаєш з іншої країни, а тим паче зі схожих українських райцентрів, де розроблені туристичні маршрути, облаштовані цікаві об’єкти, є де погуляти. Тим більше, що Стрий має цікаву історію, відомих людей, збережену історичну центральну частину міста (маю на увазі будівлі), річку, музеї. Звичайно, цю тему обговорюють на різних рівнях та здається для першого кроку, бракує чи то рушійної сили, чи то фінансів, чи то бажання.

Виникає питання: з чого ж почати? На громадських засадах вже працює Туристично-інформаційний центр, проводилися Стрийські вернісажі, ярмарки, є сувенірна продукція. Музейники розробили туристичні піші маршрути, навіть проводилися костюмовані екскурсії зі схвальними відгуками. Та це все не те. Потрібна концепція, зацікавленість влади. Виявляється цікаві ідеї вже є. З ними готовий ділитися їхній автор, стриянин Ярослав Турянський. Широкому загалу він відомий, як перший директор Стрийської гімназії ім. Митрополита Андрея Шептицького. Нині пан Ярослав – президент Асоціації керівників закладів освіти України («Відроджені гімназії України) гість «Фортуни».

Пане Ярославе, у 1990 році, Ви запропонували відродити довоєнну Стрийську гімназію. Тоді не всі вірили у цей проєкт. Через рік гімназія була відроджена і успішно працює досі. І ось новий проєкт. Шість років Ви працювали над бізнес-планом як перетворити Стрий у туристичну перлину Підкарпаття. Що Вас спонукало до цього?

По-перше, я дуже люблю Стрий. У силу своєї діяльності багато їздив не тільки Україною, а й іншими державами і завжди дивувався, як з будь-якої дрібнички в старій Європі вміють зробити бренд, туристичну родзинку і заробляють на цьому гроші у бюджет міста. Розмірковував про наш край. Завдяки вигідному географічному розміщенню, знаходячись на перехресті шляхів зі заходу на схід, з півночі на південь Західної України, недалеко від кордонів Польщі, Словаччини, Угорщини, Молдови і Румунії, Стрийщина вже чималий історичний період (майже 700 років) була центром великого регіону (басейну ріки Стрий), до складу якого вхо­дили частина теперішнього Дрого­биць­кого району, Миколаївський, Жидачівсь­кий, Болехівський, Долинський, Ско­лівський і частина Турківського районів (Стрийський повіт Станіславського воє­водства). Завдяки децентралізації, у 2020 році, частково відновлюється Стрийсь­кий повіт у складі Стрия, Стрийського, Жидачівського, Миколаївського і Сколівського районів, найбільшого у Львівській області. Ще за часів СРСР, Стрий був головним промисловим, торговельним, освітнім і культурним центром. За часів Радянської влади місто отримало потужну промислову базу та найбільший гарнізон у Західному окрузі, з 33–х військових частин і аеродромом.

За 30 років Незалежності повністю ліквідований військовий гарнізон та аеродром. Практично перестали працювати майже всі промислові підприємства, заводи і фабрики. З довоєнних навчальних закладів була відновлена тільки Стрийська гімназія. Одночасно потужно розвивався приватний бізнес і будівництво, а також транспортні розв’язки. Місто отримало нове сучасне європейське обличчя. Та в останні роки перетворилось на Всеукраїнську столицю секонд-хенду, що є досить сумно.

На жаль, за роки Незалежності, місто не отримало привабливого туристичного обличчя. Бо сам факт, не відвідування міста, курортниками з Моршина і Трускавця, проїзд мандрівниками об’їзними шляхами, минаючи Стрий, до Карпат, доводить, що в Стрию, крім костелу, не має що запропонувати подивитись. Але одночасно за 30 років в місті, і на Стрийщині, є достатнє число багатих і заможних громадян, які б могли інвестувати у запропонований проект «Стрийський бренд», головна мета якого, протягом короткого часу (до трьох років), перетворити Стрий у туристину перлину Підкарпаття, з об’єктами, яких не має і не буде у всіх містах Західної України. Тільки тоді до нас приїдуть курортники та мандрівники!

З чого, на Вашу думку, потрібно починати?         

Зрозуміло, з громадського обговорення. Тому я запропонував власні напрацювання новій владі й хочу через ЗМІ, тобто газету «Фортуна» також ознайо­мити громаду Стрийщини з проєктом «Стрийський бренд». Його суть у проведенні реконструкції частини вулиць і площ. Спорудження фонтанів і веж, будівництва музею українського танго та історичного музею і картинної галереї, будівництва на Майдані магіст­ратури (Ратуші). Нового пам’ятника «Будителям» з реконструкцією площі. Реконструкції алейки (Корзо), що веде до вокзалу зі спорудженням фонтану. Реконструкції Площі 22 січня, перед костелом, зі спорудженням інтер­активного пам’ятника «Стрийські Ком­позитори». Відкриття Стрийської філармонії з органним залом. Відрод­ження музично–драматичного театру на базі МБК. Будівництва Пантеону видатних земляків Стрийщини біля внутрішньої стіни Меморіалу жертвам більшовицьких репресій. І найголовніше – перевезення до Стрия з Мюнхена праху Степана Бандери та захоронення його біля пам’ятника. Маючи таке велике розмаїття різноманітних пам’ятників, туристи з цілого світу будуть приїзджати в Стрий, щоб відвідати їх. А визнання Стрийщини центром заснування українського танго (композитори Раман Савицький і Богдан Веселовський) та відкриття музею, дозволить кожного року продовжувати проводити Міжнародний музикальний фестиваль танго в Стрию, а також бального танцю. А це ще десятки тисяч поціновувачів танго, відомих артистів та виконавців з цілого світу. Які приїдуть на фестиваль і візьмуть в ньому участь. А також курортники з Моршина і Трускавця, які зможуть постійно приїзджати на вистави місцевого театру та органні концерти у філармонії.

Перераховані Вами заходи настільки масштабні й сміливі, подекуди на мій погляд утопічні, що здається потрібно з десяток літ, щоб все це реалізувати. Ви прораховували етапи реалізації проєкту?

Звісно прораховував. Виділяю три етапи: з 2021 до 2024 року. Перший етап мав би розпочатися реконструкцією діючої алейки з вокзалу до центру. Як відновлення довоєнного «Корзо» (італійське слово, означає «місце для прогулянок», тобто перейменування вул. Чорновола у «Корзо»). Єдине місто, де збереглася назва «Корзо», це Ужгород. Навіть її немає у Львові. Тому це дуже важливе рішення. Перший етап проекту ділиться на наступні кроки: Ліквідація чотирьох МАФів при вході до алейки; Підрізка всіх дерев на алейці до найнижчої висоти (не вище двох метрів), а також викорчовування частини старих і високих дерев, щоб відкрилася перспектива огляду приміщення вокзалу з центру; Дати дозволи архітектури на перебудову одноповерхових старих хатинок по лівій стороні вулиці на типові двоповерхові будинки старої довоєнної побудови, щоб «Корзо» отримало завершений вигляд. Стрийській архітектурі розробити типові проекти такої забудови. Розпочати роботи з вияснення власності на старі будинки, знаходження інвесторів і забудовників; Замовити у Стрийському художньому професійно-технічному училищі проект заміни встановлених на алейці лавочок на художні (на тему «Стрийські композитори і танго»). Та розпочати їх поступове встановлення. Для випусників художнього училища це могли б бути дипломні роботи.

Управління культури на весну 2021 року, або початок літа організувало б Всеукраїнський пленер, куди б запросили українських скульпторів. Забезпечивши для них відповідну кількість матеріалу (кам’яних  брил). Так практикували в Трускавці та Івано–Франківську. Скульптори повинні відобразити тему «Українське танго, чи ретро-музика». Кращі роботи скульпторів розмістити на газонах алейки.

Пасували б художні ліхтарі у стилі XIX століття. На них можна в майбутньому розмістити маленькі фігурки довоєнних стриян. Які виглядають подорожніх і туристів. Наприклад, у Вроцлаві, в центрі, розміщено більше 300 маленьких скульптур гномиків у різних місцях. І на ліхтарях, і під лавками, і на тротуарах. Всі туристи їх активно шукають. Подібні скульптури розміщені на залізних парапетах Набережної в Ужгороді.

Для нового і повного заповнення «Корзо», як туристичної перлини Стрия, потрібно виготовити ескізи та зменшені копії семи майбутніх скульптур для «Корзо». А саме: дві скульптури січових стрільців, які мають бути встановлені на двох тумбах світильників при вході до вокзалу; дві скульптури стриян, які запрошують туристів на мандрівку по Стрию. Вони мають бути встановлені на двох тумбах світильників при вході у алейку; скульптура Стрийка (копія з герба Стрия), яка має бути встановлена на місці зруйнованого фонтана. В основі скульптури – надпис з герба. Маленька скульптура, до речі, вже є у відділі архітектури. Її виготовив львівський скульптор Володимир Ропецький. Бажано, щоб скульптура була інтерактивною і Стрийко для прикладу знімав капелюха після того, як отримає монету 10 гривень. А туристи могли потерти мішок Стрийка, щоб у них завжди були гроші та удача в мандрівках, біля пам’ятника встановити на підставці бронзовий план середньовічного Стрия із замком; за спиною пам’ятника Стрийка розміщений пам’ятник 600-річчю Стрия. Пропонується переробити його у стилізовану Вежу (маленька скульптура вже є у відділі архітектури). Під Вежею планується розмістити «Джерело для спраглих», що також стане атракцією для туристів; навпроти центральних пам’ятників знаходиться будинок, в якому проживав засновник українського джазу та танго, видатний композитор Богдан Веселовський. В ньому потрібно відкрити музей. Детально творчість композитора Веселовського вивчив та написав про нього спогади Ігор Осташ, посол України в Лівані. Також він заснував, спільно зі співаком Орестом Цимбалою, Міжнародний фестиваль ретро – музики ім. Богдана Веселовського. Вже відбулось п’ять таких фестивалів: у Львові, у Києві, в Полтаві, в Одесі, п’ятий в онлайні; на виході з алейки (глибше до середини) планується розмістити інтерактивний пам’ятник «Гуцулка Ксеня», з чотирьох дзажових музик та гуцулки. Частина з них стоїть, частина сидить. В центрі круглий ресторанний столик з кріслом, де можна буде присісти і зробити світлину на пам’ять. В одного з музикантів має бути прийомник монет (для прикладу 10 гривень) і після опускання монети звучить танго «Гуцулка Ксеня». Ескіз пам’ятника готовий, потрібно зробити маленьку скульптурну композицію.

Вибачте за не скромне питання: а хто за це все буде платити?

Хочу наголосити, що обов’язково всі ескізи треба обговорити на громадському зібранні. Бо велика частина реалізації даного проєкту буде залежати від меценатів та підприємців. Їм буде запропоновано долучитись до реалізації проєкту, профінансувавши запропоновані скульптури. Заснувавши відповідний Фонд. В Стрию, на Стрийщині, поза її межами, живе достатня кількість заможних стриян, які можуть допомогти виготовити скульптури. Тоді біля кожної скульптури будуть встановлені іменні таблички, хто сприяв виготовленню скульптур. Запропонувати бізнесменам і підприємцям, які мають торгові точки на вокзальній площі та по вул. Чорновола, спільно закупити бруківку в необхідній кількості. Тоді вул. Чорновола вимостити бруківкою. Як це було до війни. Підприємці і бізнесмени можуть також замовити іменні чавунні бруківки та розмістити їх серед бруківки. Це також буде пам’ять про їхні родини.

Що має охопити другий етап проєкту «Стрийський бренд»?               

Другий етап потрібно розпочати з пошуку інвестора (чи групи інвесторів), які погодяться добудувати зруйнований корпус довоєнної Стрийської гімназії з боку костела (спалений відступаючими німецькими військами та розібраний «визволителями»). Відбудувати гімназію, як точну копію головного корпусу у XIX столітті. Тоді сучасне приміщення ЗОШ № 7 отримає завершену прямокутну форму та 4 нових класи на ІІ поверсі. У фронті відбудованого корпусу (до костелу,) по вул. Збіжевій, буде розміщено історичний музей та музей українського танго (єдиний в Україні). Де мають бути зібрано всі матеріали про Богдана Веселовського, Романа Савицького та інших відомих композиторів, які творили українські танго. А інвесторам віддати у приватну власність ліву частину корпусу по вул. Колесси та праву сторону корпусу по вул. Стецька. А також підвали під відбудованими корпусами.

Після завершення добудови зруйнованого корпусу гімназії площа 22 січня  (перед костелом) отримає завершену форму і на її середині потрібно відкрити інтерактивний пам’ятник видатним стрийським композиторам і етнографам: Філарету Колессі, Остапу Нижанківському, Богдану Веселовському, Роману Савицькому. На підвищенні має бути встановлений рояль, за яким має грати Роман Савицький, з другого боку рояля має сидіти Філарет Колесса і на старому фонографі записувати пісню, стояти мають, з акордеоном Богдан Веселовський та з камертоном в руці Остап Нижанківський. Півкруглий стілець дозволить туристам підсідати до композиторів та робити світлини на пам’ять. В роялі монетоприймач візьме 10 гривень. Тоді буде лунати мелодія.

Мандрівники і туристи, на площі 22 січня, можуть не тільки зробити фото з стрийськими композиторами, але й відвідати музей стрийського танго і історичний музей (частина експонатів з Стрийського краєзнавчого музею і частина з Львівського історичного музею). А також побувати в Стрийському костелі і послухати невеликий органний концерт. Після відвіданих музеїв та костелу помандрувати на Майдан Ринок. А в краєзнавчому музеї відкрити музей українського стрілецтва і УГА (єдиний в Україні).

Я так розумію, що ми підійшли до третього етапу, а саме, реконструкції майдану Ринок?      

Так. До початку 2022 року потрібно знайти інвесторів для будівництва на майдані Ринок Ратуші (магістратури) з оглядовою Вежою. На яку мають вивозити, і повертати назад, два платні ліфти. Вони будуть розміщені в центрі приміщення і до них має бути широкий вхід. Приміщення Ратуші (магістрат) має мати прямокутну форму з двома італійськими двориками, зліва і справа. Над ними має бути скляний дах. Під Ратушою має бути збудований підземний паркінг з заїздом з боку вул. Героїв Небесної Сотні (ще один великий паркінг має бути побудований на вільній площі біля бані, по вул. Успенській). На другому поверсі Ратуші, з боку центру, мають бути балкони. Які будуть використовуватись владою для проведення урочистостей.  На другому поверсі має бути розміщений історичний зал для прийому делегацій, банкетний зал і кабінет мера. А також приміщення для проведення депутатських сесій, експертних рад та інше.

У Ратуші може бути відкрита картинна галерея. Приватним інвесторам потрібно віддати у власність підземний паркінг, магазини, бари і ресторани на першому поверсі. В італійських двориках можна буде проводити різноманітні культурні заходи. На площі перед Ратушою потрібно буде розмістити інтерактивний фонтан «На Івана, на Купала». Є готова скульптурна група для фонтану, виготовлена Володимиром Ропецьким. Реконструкцію Майдану бажано розпочати у 2022 році, щоб завершити будівництво Ратуші в 2023 році. Для вибору архітектурного проєкту Ратуші потрібно оголосити конкурс і вибрати проєкт, який би відповідав стилю забудови площі у XIX столітті. Ратуша має бути не вище трьох поверхів, а оглядова Вежа має бути вище шпиля костелу.

Ви вважаєте, що запропонований проєкт «Стрийський бренд» можна втілити за три роки, через активне залучення приватного капіталу й інвестицій так як це практикують в Європі. Та все ж, чи не замало часу для такого масштабного перевтілення Стрия?

Розумію, що все, що я розповів зараз здається нездійсненним. Але ви тільки задумайтеся, що ми отримуємо на виході: Стрий, як столиця українського січового стрілецтва (УСС) та української галицької армії (УГА), бо будуть пам’ятники і музеї; столицю українського танго і українських колядок. Бажано відродити музично-драматичний театр на базі МБК та назвати його іменем Остапа Нижанківськорго. Відтак, кожного року можна проводити фестиваль колядок і Міжнародний фестиваль ретро – музики ім. Богдана Веселовського «Стрийське танго», протягом 5 – 8 липня («на Івана, на Купала»), Фестиваль бального танцю «Стрийське танго», одночасно з музичним фестивалем. Розпочинати два фестивалі красивим карнавалом вулицями Стрия. У цей же час можна проводити Всекраїнський музичний конкурс піаністів ім. Нестора Нижанківського.

Вчасно, і в повному обсязі, реалізований проєкт «Стрийський бренд», протягом трьох-чотирьох років, дозволить перетворити Стрий у туристичну столицю Підкарпаття, отримати нове життя стрийській культурі і мистецтву, створити сотні нових робочих місць та отримати великі надходження до місцевого бюджету. Підняти сучасній молоді високу самооцінку та гордість за рідну Стрийщину. Тільки в цьому випадку молодь перестане виїжджати за кордони України. А стрияни, які долею були закинуті в багато держав світу, повернуться додому. Дуже важливим є вчасна реєстрація мерією патенту на бренд «Гуцулка Ксеня». Під ним можна буде випускати не тільки масово різноманітне печиво, сувеніри, навіть ляльки, але і різні види напоїв. Головне, щоб зареєстрований патент не давав можливості використовувати бренд «Гуцулки Ксені» в інших містах та регіонах. Бо автор «Гуцулки Ксені» композитор Роман Савицький останні 20 років працював на Стрийщині і похований в Моршині. Прекрасно розуміючи, що все нове дається важко, хочу все-таки закликати всіх стриян долучитися до реалізації проекту «Стрийський бренд». Разом ми велика сила і ми зможемо його реалізувати.

Розмовляла Наталія КАРПЕНКОВА.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Опубліковано у проект, Стрий туристичний. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.