Князь Ярослав Осмомисл

ПАРАДОКС – ЗНАЄМО‼️:

👉 єгипетських богів: Тефнута, Осіріса і т. д.
👉 грецьких богів: Зевса, Посейдона, Гермеса, Геру і т. д.
👉 єгипетських фараонів: Тутанхамона, Хоремхеба і т. д.
👉 китайську міфологію: «Ши-цзін», «Чжуан-цзи» і т. д.
👉 імператорів раші Петра I , Катерину I і т. д.
.
‼️А СВОЇХ КНЯЗІВ не знаємо… Не знаємо одного із найвпливовіших володарів тогочасної Центрально-Східної Європи, того самого, який тримав під своєю владою Галицьке князівство – 🔶ЯРОСЛАВА ОСМОМИСЛА🔶.
.
✅Велика слава князя принесла чимало користі рідній йому землі.
✅Але чому ж він Осмомисл? Завдяки унікальному розумові, умів бачити те, чого інші не помічали, міркувати про те, до чого іншим важко було додуматися. Він знав, як боронити свій люд без кровопролитних війн, охороняти уділ у такі способи, про які ніхто й не чув. Тобто «осмомисл» — це людина, що мислить одразу вісьмома (осьмома) думками. Припускають ще й інше походження прізвиська. Нібито Ярослав знав вісім іноземних мов, тобто мав різних вісім думок-«мислів».
✅На відміну від конкурентів, він увійшов в історію як «книжник». У часи Середньовіччя правителі здебільшого воювали безперестанку. Ті ж, які відмовлялися, заслуговували неслави «слабаків». Однак про галицького князя такого ніхто говорити не смів. Навіть навпаки — літописці, які підтверджували його мирну політику, жодним словом не обмовлялися про його «вразливість». Князь неустанно вчився, і це давало йому перевагу над войовничими, але неосвіченими супротивниками.
✅На жаль, прикарпатський володар нічого не міг їм протиставити в боях (через хворобу його коліно не згиналося), проте в дипломатичних «іграх» рівних йому не було.
✅Він продовжував політику попередників та водночас захищався від зазіхань волинських князів і великого київського Ізяслава Мстиславовича. Бажаючи контролювати так званий соляний промисел, той приступив до Прикарпаття, що славилося соляними джерелами, з яких добували та виварювали надзвичайно потрібний у Середньовіччі продукт, адже завдяки солінню їжа довше зберігалася. Торгівля сіллю забезпечувала статки боярам, заразом робила їх упливовими. Саме тому край багатів, чим вабив нащадків великих князів київських.
✅Залишаючись «мирним», Ярослав Осмомисл зумів розширити межі своїх володінь, приєднати простори між річкою Дністер і Карпатами, пониззя річки Дунай. Нові території заселяли й освоювали.
✅Князь сформував чи не найкращу армію того часу. Мирно жив із сусідами, зокрема уклав договір із Польщею, скріпивши його шлюбом своєї доньки з польським князем. Налагодив добрі стосунки з імператором Священної Римської імперії — Фрідріхом І Барбароссою.
‼️В Галичині період правління Ярослава Володимирковича Осмомисла прийнято вважати – «Золотою добою»!‼️
✅Кмітливий та сміливий, він перебував на галицькому престолі чверть століття, ставши одним із наймогутніших і найшанованіших у руському суспільстві. Він — справжній лідер, якого народ поважав за справедливість. Над усіма іншими містами Ярослав зумів піднести Галич. Із величезною пошаною писали про нього літописи.
✅Його оспівав невідомий автор «Слова про похід Ігорів»:
«…Галицький Осмомисле Ярославе!
Високо сидиш ти на своїм злотокованім престолі, підпер гори угорськії своїми залізними полками, заступивши королеві путь, зачинивши Дунаю ворота».
✅Князь Ярослав Осмомисл приділяв велику увагу розвитку культури. За нього укріплювали міста й села. Завдяки його ініціативі й підтримці зводили храми. Зокрема в 1153-1157 роках постав Успенський собор в Галичі.
✅Працювали переписувачі книжок. Князівство процвітало.
✅Помираючи, він заповів престол Олегові, сину від коханої Насті. А Володимирові, сину від Ольги, залишив город Перемишль. Озлоблені бояри, які так щиро присягали, прогнали бажаного батьком спадкоємця. У Галицькій землі почалася колотнеча, якою охоче скористалися сусіди. І з цього теж нам робити висновки.
✅Археологічні дослідження, літа 1937 року в селі Крилос, поблизу міста Галич , здатні викликати сплеск гордості за своїх НАЦІОНАЛЬНИХ ГЕРОЇВ.
✅Такими стали розкопки, де експедиція під керівництвом науковця Ярослава Пастернака визначила місцезнаходження Успенського собору — головного храму літописного столичного Галича. Археологи виявили саркофаг із рештками Ярослава Осмомисла. Знахідка підняла хвилю ентузіазму, увагу преси, масові екскурсії. Однак через кілька років почалася Друга світова війна, під час якої рештки пропали. Дослідник Ярослав Пастернак, який емігрував на Захід, у жодній зі своїх публікацій про них не згадував. У музеях їх слідів теж не відшукали. «Князь Ярослав Осмомисл» як раптово «воскрес» на шпальтах газет у 1937 році, так само раптово покинув публічний світ.
‼️Думаю, що настав час воскрешати нашу історію, бо без неї ми не зможемо перемогти кляту орду.
‼️ЗНАЮ, що є у цій ГЕРОЇЧНІЙ ВІЙНІ є ті хто ПОВІРУВАВ у УКРАЇНУ і знання власного коріння допоможе закохатись і пізнати власну НЕЗЛАМНУ країну з багатовіковою історією.
‼️ЗНАННЯ ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРИ рідної землі- це та БРОНЬ, яку одіваєш на серце і душу.
‼️Тож, ТРИМАЙМО СТРІЙ УКРАЇНСТВА!‼️
🇺🇦Слава Україні 🇺🇦
📌На світлині : Князь Ярослав Осмомисл, скульпторка Теодозія Бриж, місто Володимир-Волинський, Волинська область.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.