Озеро Геологів розташоване при міжнародній трасі Київ-Чоп, між селами П’ятничани та Угерсько на відстані 6 км від м. Стрий.
Зовнішня зона Передкарпатського прогину складена породами верхньоміоценового віку, що вміщують численні газові родовища.
Власне в цьому районі зароджувалася газова промисловість Польщі та України. В 1920 році інженер Ковалевський відкрив перше родовище газу в Дашаві, в 1922 році побудований перший 24-кілометровий газопровід з Дашави до Стрия, в 1922 році – завершено гілку трубопроводу до Львова, а ще через кілька років продовжено до Ряшева, Тарнова, Сандомира, Сталевої Волі.
З історією відкриття газових покладів пов’язане Угерське озеро (Озеро Геологів), що має техногенне походження і розташоване над Угерським газовим родовищем. Газ із цього родовища знаходився в пастках, що містилися в межах пологої антиклінальної структури, розташованої над ерозійним виступом донеогенового фундаменту Зовнішньої (Більче-Волицької) зони Передкарпатського неогенового прогину. З півдня складка перекрита насувом Самбірської зони. Газ виповнював поровий простір неогенових пісковиків і утримувався зверху глинистими відкладами, які їх перекривають. Знизу газовий поклад був підпертий поровими водами. Декілька газових покладів цього родовища знаходяться на глибинах від 200 до 1050 м. Перші свердловини, пробурені на цій площі в 1943-1944 роках, відкрили газові поклади на невеликій глибині.
А тепер найцікавіше в цій історії, власне, що спричинило утворення такого красивого озера.
У листопаді 1946 року при бурінні розвідувальної свердловини на глибині понад 800 м був розкритий найбільший та найглибший газовий поклад родовища, в якому на той час було 39,5 млрд. м3 газу. Як і в будь-якій подібній історії, через людську помилку стався раптовий викид газу. Газо-водяна суміш під тиском більш як 100 атм. викинула в повітря 800 м бурильних труб. Через тертя колони труб об обладнання вишки газ загорівся. Стовп вогню сягав 30 м заввишки, а вночі заграву було видно за 50 км. На місці свердловини через кілька днів утворилася чашоподібна вирва – кратер діаметром 125 м та завглибшки до 40 м, що поглинув бурову вишку та все її обладнання.
Кратер заповнився водою. Палаючий фонтан із суміші води та газу тривалий час не дозволяв заглушити свердловину та погасити пожежу. Щодня в газовому факелі згорало майже 10 млн м3 газу, що дорівнює дводенним витратам газу на побутові потреби у всій Львівській області.
Для ліквідації аварії в 1947 році на віддалі від кратера пробурено дві похилі свердловини, що відвели на себе потік газу, і лише після цього фонтан вдалося загасити.
Внаслідок аварії понад 3 млрд м3 газу було викинуто в атмосферу, що становило близько 10 % від усього об’єму газу в покладі.
З покладів Угерського родовища з 1946 по 1975 рік було видобуто ще 42,2 млрд м3 газу. Для порівняння, сьогодні з усіх родовищ України добувається приблизно 20 млрд м3 газу на рік. Тепер нижні горизонти Угерського та розміщеного поруч Більче-Волицького родовища перетворені на підземне сховище газу, одне з найбільших у світі.
Отак, через людську помилку можуть виникнути надзвичайно красиві місця на нашій планеті, в одному випадку вогняний кратер, а в іншому мальовниче озеро!