Село на березі р. Стрия, за 5 кілометрів на пів-день від м. Стрия. Відома перша назва: Братковичі. Назву виводять від прізвища української шляхетської родини Костя, Івана, Янка, Стася, Іванка, Климка, Сенька Братківських, що нібито заснувала село, яке було її власністю.
Згідно з ЛОАТП, село засновано в 1447 р. Селяни займались рільництвом, тваринництвом, по-части риболовством, ремеслами, торгівлею на базарі, працювали в м. Стрию на різних роботах. У ХVІІІ- на початку ХІХ ст. селяни сплавляли дерево р. Стриєм для будівництва річкових суден. За панщини вони мусили безплатно працювати на пана від 6 до 3 днів (1 особа з двору), платити податок натурою і грішми, возити на ярмарок панське збіжжя, виконувати різні шарварки, роботи “на ґвалт”. У 1909 р. (разом з Слобідкою) проживало 1 тис. 243 українці, 186 поляків, 14 німців, 105 жидів.
За СССР створено Братківську сільську раду, в 1959 р. ліквідовану й приєднану до Станківської сільської ради. За України відновлено Братківську сільську раду.
Перші письмові згадки про церкву належать до 1507, 1515 рр. і містяться в податкових реєстрах. У 1725 р. споруджено наступну дерев’яну церкву з дзвіницею в бабинці Преображення Господнього (Спаса) УГКЦ. У 1847 р. Споруджено дерев’яну дзвіницю. У 1878 р. через ветхість церкву розібрано. У 1879 р. під керівництвом стрийського майстра Музики на її місці споруджено третю з відомих дерев’яну тридільну однобанну церкву Преображення Господнього (Спаса) УГКЦ.
Використана інформація: Роман Пастух “Стрийщина крізь віки”
З села походить доктор філософських наук, професор Василь Пастущин (1889-1958рр). На кладовищі похований о. Петро Нижанківський (1867-1906рр).
У селі є пам’ятні знаки «Соборній Україні» та «Писанка», пам’ятна таблиця Провіднику ОУН Євгену Коновальцю.
Староста сіл Братківці, Жулин, Семигинів, Розгірче
Чушак Оксана Миколаївна
Адреса: с. Жулин, вул. Героїв Небесної Сотні, 3
e-mail: srzhulyn@ukr.net