Лисятичі

Село розташоване поблизу ріки Стрий, за 12 км на північний схід від міста Стрий, обабіч дороги Стрий-Жидачів. Про побут доісторичної людини на теренах села свідчать крем’яні сокири доби неоліту. Перша письмова згадка про село належить до 1441 року. У 1769 році в селі проживало 2 тисячі осіб. Від ХVІ ст. Лисятичі вважалися містечком. У 1780 році існував панський фільварок, 9 корчмів, два млини, броварня. Щосереди відбувалися ярмарки. Жидівська громада мала синагогу, польська громада – костел. У 1939 році у селі проживало 2490 осіб: 2305 українців, 40 поляків, 50 латинників, 80 жидів, 15 німців. Діяли млин, молочарня, льодовня, цегельня, 4 кузні, тартак, 2 олійні, майстерня з виготовлення цементної дахівки, споживчий кооператив, позичкова каса, 2 корчми. У 2008 році проживало 1580 осіб.
Загальна площа земельних угідь – 389 га .
У Лисятичах горішніх в ХVІІ ст. була дерев’яна церква. У 1844-1848 рр. збудували кам’яну Святого Миколая УГКЦ, яку у 1900 році реставрували. У 1922 році стараннями о. Андрія Пеленського церкву оновили.
Першу дерев’яну церкву в Лисятичах долішніх споруджено в середині ХVІІ ст. Наступну дерев’яну церкву Різдва Христового УГКЦ збудували 1874 році.
Однокласна школа з’явилася в1860 р., зчасом вона стало шестикласною. Зараз діє школа І-ІІІ ступеня. У 1985 році відкрили дитячу школу мистецтв з філіалами. Першу читальню «Просвіти» селяни побачили у 1877 році в горішній частині села, у 1892 році – другу читальню «Просвіти» у долішній частині. У 1909 році в селі відкрили перший в Галичині дитячий садок. У 1934 році спорудили кам’яне приміщення Народного дому, де сьогодні знаходиться школа мистецтв. У 1974 роцізбудували кам’яне приміщення Будинку культури, де нині працює Народний дім.
У селі є пам’ятник односельчанам, що загинули у Другій світовій війні, пам’ятний знак на честь проголошення Незалежності України та пам’ятник Тарасові Шевченкові.

Церква Різдва Христового 1874 

Народний дім с.Лисятичі