Вивчаємо рідний край – Жидачівщина

З 2015 року Туристичний центр Стрия реалізує проєкт “Вивчаємо рідний край”. Ми їдемо за кордон за новими враженнями і не звертаємо увагу на те, що у нас  в десяти кілометрах. Ми не знаємо свою історію, ми не можемо розповісти про край, в якому ми живемо.

Стрийський район став іншим, до нього ввійшли Сколівський, Миколаївський, Жидачівський. Ми створили власними силами карту “Стрийщина туристична”, яка має більше 50 000 переглядів (яка не цікава ще спеціалістам з туризму новостворених ОТГ).

У зв’язку з підготовкою альманаху “Край що під крилом журавля” ми вирішили відвідати Журавно, Руду, Гніздичів, Кохавино, Жидачів.

Свій маршрут ми спланували через Дашаву (не зважаючи на дуже погану дорогу). Час у нас є і ми повільно мандрували.

По дорозі набрали цілющої джерельної води в с.Підгірці. Село, де знаходиться цікавий туристичний об’єкт “Підгорецький маєток

На в’їзді в Дашаву стоїть пам’ятний знак.

По дорозі зупинка, другий сніданок.

Перша зупинка – Ландшафтний парк Скшинських-Чарторийських .

Парк навколо палацу заклав ще Адам Жебровський. У середині ХІХ століття парк перекомпонував відомий ландшафтний архітектор того часу Каміл Ямме. На початку ХХ століття на догоду новому власникові парк знову було видозмінено. У парку чимало екзотичних рослин, серед яких 300-річне тюльпанове дерево, гінкго, стробус. За радянської влади в колишньому палаці обладнали протитуберкульозний санаторій, який існує тут і досі. У 2004 році палац сильно постраждав від пожежі, сліди якої можна побачити і сьогодні.  В середину ми не змогли зайти – заклад охороняється.

фото з інтернету

 

Наступне місце – Каплиця-усипальниця Чарторийських

В ній поховані колишні власники Журавного – від Жебровських до Казимира Чарторийського, де нечисленна римо-католицька громада проводить відправи.


На вулиці М.Рея знайшли зруйновану стіну. Кажуть, що це колись була стіна фортеці.


У нас були наміри знайти місце добування “руського мармуру”. Журавнівські алебастрові вироби експортувались навіть в Канаду та США. Місцева алебастровня була представлена на Всесвітній виставці в Парижі в 1925 р. і на щорічних “Східних Торгах” у Львові. Її вироби прикрашають костел св. Ельжбети у Львові, будинки в Чернівцях, Рівному, Моршині, польських Ряшеві (Жешові), Катовіцах, в Варшаві тощо. В радянські часи журавнівський алебастр використовували для оздоблення київського ЦУМУ, московсього і пітерського метро і т.д.

На гору, через міст, вела ґрунтова дорога. На місці кар’єру створилося озеро, яке назвали “Озеро Кар’єр Бакоцино”. Озеро ми не знайшли, все заросло очеретом. На території багато закинутих промислових об’єктів. Координати 49°16’35.0″N 24°19’21.3″E

фото з інтернету

Наші фото

На виїзді з Журавно розшукали Пам’ятну кам’яну колону «Битва під Журавно». Дана колона є об’єктом історично-культурної спадщини України, а одночасно пам’яткою історії світового рівня. Адже – це територія де точилися запеклі й жорстокі бої і вирішувалася доля правобережної України і де писалася історія Європи.

На нашу думку, на цю пам’ятку треба звернути уваги і дбати про неї. На картах не можливо знайти, нема ніяких вказників, територію треба зробити більш привабливою. Координати 49°15’59.4″N 24°16’37.1″E


Їдемо в село Лівчиці. Там знаходиться Палац Старжинських-Лосів – старовинний палацово-парковий комплекс. Його споруджували будівельники, які приїхали з Європи. Всі матеріали для будівництва також були завезені з-за кордону. Палац являє собою казковий будинок, що має два поверхи і підвальні приміщення. Усього в будинку 48 кімнат. Він зберігся до цього часу, але з деякими сучасними архітектурними змінами. Навколо стародавнього палацу — чудовий парк, в якому є рідкісні породи дерев, стародавні дуби, різні види ясенів, тюльпанове дерево, платани, кедpи, туя. У парку був став, вода в який надходила з річки через проведений канал. У ставі плавали тебелі, розводилась риба. Зараз в даному палаці знаходиться школа-інтернат для дітей з вадами розвитку та дітей-сиріт.

Діти з інтернату зробили нам невеличку екскурсію і показали цікаві об’єкти: герб і тюльпанове дерево.

Далі – село Руда. Пам’ятник Івану Виговському, відкритому у 2009 році з нагоди відзначення 333-річниці обрання гетьманом Івана Виговського

Музей гетьмана Івана Виговського. Був створений у 2004 р. і  відноситься до типу історико-краєзнавчих музеїв, входить як філія до складу Львівської галереї мистецтв і належить до пам’яток історії України

І як не заїхати в присілок Кохавино. Сьогодні Кохавино не є окремим населеним пунктом. Не зустрінете ви таку назву і на сучасний картах. Знаходиться це місце майже в центрі сучасного містечка Гніздичів Гніздичівської громади Стрийського району і є одним з найбільш відомих паломницьких міжконфесійних місць Галичини у XVIII-XX ст..

В Жидачів ми не встигли. Плануємо наступними вихідними цілий день вивчати місто Жидачів. Сонце сідає, їдемо в Стрий. По дорозі побачили Велике будівництво, і це вражає. Нові школи, нові сучасні дороги, мости, зупинки. Слідкуйте за новинами, підписуйтеся за оновленнями сайту.

Всі фото Журавно Лівчиці  Руда Кохавино

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.