Я ПАМ’ЯТАЮ (Тарас Сорочак )

Я пам’ятаю, як гудів завод,
Як вдалині диміли люльки-труби,
Як кожен з нас у пошуках пригод
Ходив з своїми друзями у “клуби”.
Ми не вживали надто модних слів,
На кропивУ казали в нас “кропИва”,
А кожен у житті не раз волів
З дорослими лизнути пінку з пива.

Я пам’ятаю сало з часником,
Із цукром хліб і “горохОву зупу”,
Як ми газетами чи й лопухом,
Пробачте, витирали власну дупу.
.
Ми всі закохані були в футбол,
В “Динамо”, збірну та “Карпати”,
Ніхто не їв ніякий валідол,
Бо наші дійсно вміли гідно грати.
.
Я пам’ятаю, як колись мені
Батьки дали нові красиві гривні,
А от заморські фрукти – несмачні,
А деякі здались мені противні.
.
В кіно Арнольд, Сталлоне та Ван Дамм…
У нас тоді були свої герої,
І вірилось чомусь, що зможу й сам
Побити всіх в нерівному двобої.
.
Я пам’ятаю: вчилися на “п’ять”
І на полях встигали працювати.
Було: на Службу Божу всі спішать,
Людей у церкві, що нема де стати.
.
Здається, що й добрішими росли:
Ділилась навпіл чи не кожна жуйка,
Дружнішими, щирішими були
Й завжди чекали в гості цьоцю й вуйка.
.
Я досі пам’ятаю перший клас,
І Незалежність, першу вишиванку.
І як в житті своєму перший раз
Додому повернувся на світанку.
.
Ютуб, тік-ток, планшет, крутий смартфон…
Тепер не гірші, просто інші діти.
Касети, плеєр чи магнітофон –
Не всім мене напевно зрозуміти.
.
Ми бавилися лапанки й квача,
Медалі й ордени чіпляли з листя,
І до сих пір із бантами дівча
Уже дорослою, буває, сниться.
.
І досі згадую город та сад,
Таємний штаб – з гіляччя халабуду…
Хоч так було десятки літ назад,
Та все ж цього ніколи не забуду!
.
Автор вірша та ілюстрації Тарас Сорочак

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.